Вищий антикорупційний суд обрав колишньому державному секретарю Міністерства закордонних справ Олександру Банькову запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб із можливістю внесення застави у 10 мільйонів гривень. Про це стало відомо 3 серпня 2026 року.
Обставини справи
Банькова підозрюють у привласненні пожертв, призначених на підтримку України. На початку повномасштабного вторгнення Росії він, за даними слідства, переконував донорів і працівників дипломатичних установ переказувати фіндопомогу на рахунок підконтрольної громадської організації «Центр сприяння міжнародному співробітництву». Далі кошти виводили на рахунки підставних ФОПів, через конвертаційні центри переводили в готівку та витрачали на власні потреби. Загалом через підконтрольні компанії та ФОПів могли легалізувати 37,3 млн грн.
Ключові рішення та фігуранти
Прокурор САП клопотав про тримання під вартою з альтернативою застави у 15 мільйонів гривень, тоді як сторона захисту називала суму «великою» і просила «більш м’який» запобіжний захід. Окрім Банькова, підозри отримали ще три людини:
- екскерівник апарату МЗС, чинний радник Постійного представництва України при відділенні ООН у Женеві Раміз Рамазанов;
- керівник громадської організації «Центр сприяння міжнародному співробітництву» Владислав Резніков;
- бухгалтер цієї ж організації.
Наприкінці липня НАБУ і САП повідомили про викриття злочинної групи, яку, за даними слідства, очолював Баньков як державний секретар МЗС у 2020–2024 роках. 27 липня йому оголосили підозру в шахрайстві, відмиванні та привласненні коштів.
Залишити відповідь