Європейський Союз 7 серпня 2026 року затвердив новий санкційний пакет проти Росії, безпосередньо пов’язаний із безпекою українських громадян. Обмеження стосуються п’ятьох осіб, причетних до російського військово-промислового комплексу, і запроваджені у відповідь на нещодавні російські обстріли та удари по українських містах. Рішення торкається конкретних підприємств, чия продукція використовується проти цивільного населення України.
Прямий зв’язок із безпекою українців
Під санкції потрапили керівники заводів, продукція яких задіяна в ударах по українських містах. Раміль Бадгутдінов очолює Серпуховський завод «Металіст», що виробляє електромеханічні компоненти для балістичної ракети «Іскандер-М». Олександр Дюкарєв керує «Красноярським машинобудівним заводом», який виготовляє ракетний комплекс РС-28 «Сармат». Решта санкційованих — директори компаній, що виробляють військові системи зв’язку, програмне забезпечення для безпілотників та космічні військові технології. Обмеження перешкоджають діяльності саме тих ланок ВПК, чиї розробки застосовуються в атаках на Україну.
Сигнал Брюсселя та реакція Києва
Висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас заявила у соцмережі Х, що поки російська армія застрягла на полі бою, Москва продовжує кампанію ескалації терору проти цивільного населення, і ЄС має посилювати тиск, доки війна не припиниться. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга подякував ЄС за рішення, наголосивши, що кожен акт російського терору повинен мати наслідки. Це вже другий санкційний пакет за липень–серпень: попередній Рада ЄС остаточно ухвалила 23 липня.
Залишити відповідь