24 липня в православному календарі — день пам’яті святих мучеників Бориса і Гліба, молодших синів великого князя Володимира Великого, хрестителя Київської Русі. Борис і Гліб народилися наприкінці X століття та виховувалися в християнській вірі після Хрещення Русі 988 року.
Загибель братів та канонізація
Після смерті князя Володимира 1015 року між його синами розгорнулася боротьба за владу. Святополк наказав убити Бориса та Гліба, прагнучи одноосібно правити Київською Руссю. У ніч проти 24 липня 1015 року наймані вбивці напали на князя Бориса, а Гліб був убитий власним кухарем за наказом Святополка. Їхній подвиг полягав у добровільному непротивленні братовбивчому насильству, і згодом Бориса і Гліба канонізували як страстотерпців — святих, які наслідували терпіння Ісуса Христа, не відповідаючи злом на зло.
Інші церковні та світські події 24 липня
Цього дня церква також вшановує святу великомученицю Христину, яка жила у III столітті в місті Тир на території сучасного Лівану, та преподобного Шарбеля — ліванського ченця, що мирно відійшов до Господа 24 грудня 1898 року. За старим календарем 24 липня в Україні вшановували пам’ять княгині Ольги, яка охрестилася близько 957 року в Константинополі. Крім того, цього дня відзначають День фінансового працівника, запроваджений за підтримки Кабінету Міністрів України у 2021 році.
Народні прикмети дня
У народній традиції 24 липня відоме як день Бориса і Гліба, або Паликопни. За народними віруваннями, цього дня не рекомендували займатися важкою фізичною роботою та небажаним вважалося позичати гроші або брати їх у борг. Існує прикмета: «На Бориса й Гліба до жнив не беріться».
Залишити відповідь