Дим у районі військового аеродрому в Таганрозі після ударів (за матеріалами джерел Exilenova+ / Telegram)

Хроніка втрат ППО у Таганрозі та посилення захисту Москви

15 вересня 2026 року Defense Express оприлюднив дані, згідно з якими Таганрог — місто за 40 км від українського кордону та за 180 км від лінії фронту — залишився без зенітних ракетних комплексів «Панцирь», С-300 і С-400. Водночас Москва та маєтки Володимира Путіна, за даними аналітиків, оточені сотнями засобів протиповітряної оборони, кількість яких зростає.

Удари в ніч проти 12 вересня

Служба безпеки України спільно із Силами оборони провела операцію в районі Таганрога. Безпілотники Центру спецоперацій «Альфа» уразили два склади зберігання БпЛА, об’єкт виробництва FPV-дронів, зенітний ракетно-гарматний комплекс «Панцирь-С2», резервуар з пально-мастильними матеріалами та радіолокаційну станцію П-18 «Терек».

Наслідки для міста та оборонної інфраструктури

15 вересня губернатор Ростовської області Юрій Слюсар заявив, що у Таганрозі внаслідок ракетної атаки пошкоджено склад маркетплейсу Ozon. У місті розташований ТАНТК ім. Берієва — один із трьох майданчиків ремонту стратегічних бомбардувальників Ту-95МС, основний виробник літаків А-50, А-100 «Прем’єр» та Бе-200, а також військовий аеродром, який обслуговує військово-транспортну авіацію РФ. Через українські удари підприємство залучили до виробництва ударних безпілотників «Молнія».

Перерозподіл ППО Росії

За даними Defense Express, The Telegraph писав про перекидання РФ систем ППО з фронту для захисту Москви та наявність трьох кілець ППО навколо столиці. У червні CBS News повідомляло про гострий дефіцит ключових систем ППО у РФ, зокрема нестачу зенітно-ракетних комплексів С-300, через українські удари. Точний перелік і кількість засобів ППО навколо Москви у відкритих джерелах не наведено — лише загальна вказівка на «сотні».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *